МЕНЕДЖМЕНТ ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНОГО НАПРЯМУ, 156 s.

Abstract

Сьогодні перед суспільством актуально постає завдання виховання здорового, сильного, працездатного підростаючого покоління із активною життєвою позицією. Ці питання реалізуються у процесі виховання дітей та молоді в навчальних закладах, вдома та під час дозвілля. Організоване змістовне дозвілля дітей та молоді може суттєво вплинути на гармонійне формування їх особистості, розширення рухового потенціалу, задоволення потреб у спілкуванні та самовираженні, а також заповнити вільний час і відволікти від вулиці та шкідливих звичок. Результати наукових досліджень Т. Бондаря, Ю. Васькова, В. Мазіна,Т. Ротерс, В. Сутули підтверджують, що дозвілля відіграє значну роль не тільки у забезпеченні здоров’я дітей та молоді, а й у формуванні їх особистості. У наукових працях О. Томенко підкреслено, що раціонально організоване дозвілля на основі застосування різноманітних форм заходів оздоровчо-рекреаційного спрямування, є перспективним напрямом підвищення рухової активності, а рухова діяльність людини не може вважатись самодостатньою без гармонії розумового, фізичного та духовного розвитку. Стаття 31 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини (1989) гарантує дитині право на дозвілля та відпочинок, право вільно брати участь у культурному житті і мистецтві. Для виконання цих вимог і забезпеченні належних умов для організації у нашій державі дозвілля дітей та молоді, на підставі чинного законодавства України, а саме: законів України «Про сприяння становленню та розвитку молоді в Україні» (1993), «Про загальну середню освіту» (1999), «Про освіту» (1991), «Про позашкільну освіту» (2000), «Про фізичну культуру і спорт» (1993) на сьогоднішній день створено і функціонує мережа навчальних і позашкільних навчальних закладів, серед яких і позашкільні навчальні заклади фізкультурно- спортивного напряму. Діяльність окремих позашкільних навчальних закладів фізкультурно-спортивного напряму розкривали у своїх наукових працях О. Вацеба, В. Мудрик, А. Нестерова, Г. Путятіна, С. Родак, Н. Середа, висвітлюючи історію їх виникнення, напрями діяльності, особливості нормативно-правового та фінансового забезпечення, проблеми та перспективи розвитку в сучасних ринкових умовах. Автори сходяться на думцы, що дитячо-юнацький спорт відіграє особливу роль у житті суспільства та окремої дитини, бо фізкультурно-спортивна або спортивна діяльність забезпечує розвиток фізичних здібностей вихованців (учнів і слухачів), створює необхідні умови для повноцінного оздоровлення, загартування, змістовного відпочинку і дозвілля, занять фізичною культурою і спортом, підготовки спортивного резерву для збірних команд України, набуття навичок здорового способу життя. Концептуальні положення розвитку дитячо-юнацького спорту в Україні сформовано вітчизняними ученими радянського періоду, таким як Б. Ашмарін, В. Бальсевич, Л. Волков, А. Гужаловський, Л. Матвєєв, В. Філін та ін., а також подано у фундаментальних працях сучасних українських теоретиків: М. Булатової, А. Волкова, Т. Круцевич, В. Платонова та ін. Сьогодні вченими продовжено науковий пошук щодо оптимізації діяльності позашкільних навчальних закладів фізкультурно-спортивного напряму для удосконалення системи підготовки юних спортсменів у нашій державі, про це йдеться у наукових публікаціях О. Шинкарук, А. Нестерової, зокрема автори сходяться на думці, що найважливішими умовами розвитку спорту вищих досягнень та підвищення ефективності олімпійської підготовки є удосконалення системи дитячо-юнацького спорту в країні на основі сучасних даних науки і світової практики, це також підкреслює О. Вареник у своїх наукових працях. Не зважаючи на важливу роль дозвілля у житті дітей та молоді, наявні у державі та суспільстві передумови для ефективної реалізації його завдань, сучасними авторами не розглядалася проблема ефективного менеджменту позашкільних навчальних закладах фізкультурно- спортивного напряму, що і зумовило вибір теми дослідження.